На гливкому неба тлі пропливає тінь за тінню... - Етюд
Етюд
Николай Шошанни На гливкому неба тлі пропливає тінь за тінню, Їм помахує услід полохливе мерехтіння. А за ним пливуть слова і, напевне, не останні Проступають крізь асфальт тіні знаків запитання. Невибагливі птахи запитань клюють скоринки І в незвідані шляхи на примарливих хмаринках Запитань летять рої та задумується в плині Звісно, кожен про свої сокровенні і глибинні. На тремтливому листі видається нам простою Легка відповідей тінь й переводимо в устоях Погляд з чистого листа в монументи манускриптів Де завіси запитань лиш частково привідкриті. В надвечір’ї, між дерев, з теплим поглядом привітним Звично сів під ліхтарем за етюд художник-квітень. Він прокреслює вгорі легкий штрих: "Грядеши камо?.." Ллється світло ліхтарів акварельними мазками... 13-15.04.2000